Головна » Історія школи

•   ІСТОРІЯ СЛОБОДО-ШАРГОРОДСЬКОЇ ШКОЛИ

   

  
  

  До початку 18 ст жителі села Слобода-Шаргородська не здобували  ніякої овіти, аж поки в 1700 році не збудували Свято-Троїцьку церкву,а в 1750 році -церкву Різдва Пресвятої Богородиці.З того часу всі жителі села почали здобувати церковну освіту. Але церква не могла дати нових знань, тому в  1860 році при церкві Різдва Пресвятої Богородиці була відкрита школа грамоти.

  В 1908 році в селі, при населенні 2759 чоловік, існувало 2 церковно-приходські школи, в яких навчалось 123 дітей. Але життя не стояло на місці, і в 1910-1912 роках починається будівництво нової сільської земської, тобто початкової школи. Вона будувалася в самому центрі села. Першою завідувачкою школи була Корнілецька Поліна Йосипівна, яка при радянській владі отримала звання «Заслужений  учитель СРСР». В школі навчалося 130 учнів. В 30-40 роки минулого століття це був гарний зелений острівець на території села.

   

  У 20-х роках минулого століття радянська влада посадила за парти майже все доросле населення села, яке було неписьменним. В 1926 році директором початкової школи був призначений Смілківський Павло  Варфоломійович, а в 1928 році його замінив Валявський П.В. З 1930 року школу очолював  директор Дончук. В цей час вона поступово реорганізувалася  в  семирічну.

   

  З 1935 року, з приходом нового директора, Мотрука Йосипа  Гавриловича, школа офіційно вважалася семирічною. В ній працювало до десятка вчителів –предметників. Доброї пам’яті заслуговують: учитель математики –Копестинський І.Г., російської мови-Боднар П.І., географії- Островський П.Г., а також Сухоребська О.Ю., Лояніч К.П. та багато інших. Для залучення більшої кількості дітей до навчання були задіяні 2 кімнати в колишньому будинку священика. Таким чином, перед війною у школі навчалося більше ніж 300 дітей.

  Початок війни означав закриття школи і захист рідної країни. Під час війни в селі верховодили румуни. Вони не ставилися з особливою жорстокістю до місцевих жителів, але місцеве населення змушене було гнути спину на них.

  Велика Перемога означала  не тільки завершення війни, а й початок нового життя. Школа в селі відкрилась лише на початку осені 1945 року. Директором її знову було призначено Мотрука Й.Г, його заступником був призначений Данилюк С.С. Війна залишила свій жорстокий слід у житті і в серці директора школи . Весною 1947 року Мотрук Й.Г. помер, і виконуючим обов”язки директора школи було призначено Данилюка С.С, який згодом залишив школу і перейшов на роботу  у відділ овіти.

  В липні 1947 року директором школи був призначений Мартинюк Яким  Іванович, його заступником  працювала Мельник В.П. Підіймати освіту на належний рівень-ось головне завдання , яке ставив Яким Іванович перед  педагогічним колективом.

  В 1954 році директором школи був призначений Білецький Микола Матвійович, на долю якого випало будівництво нової  сучасної школи в селі і її відкриття. Ця знаменна подія сталась у листопаді 1972 року. Директор школи та весь педагогічний колектив доклали чимало зусиль, аби прославити свою школу в районі. Так відкрилась перша справжня сторінка літопису  загальноосвітньої школи у селі.

  

  У 1983 році  з посади заступника директора з навчальної роботи на посаду директора школи  була  переведена Данукало Л.Т. Ділова та енергійна, вона націлювала колектив на досягнення гарних результатів і пропрацювала директором школи до серпня 1994 року.

  

  Серпень 1994 року привів у школу нового директора, Усатого Івана Васильвича, який вперше використав у роботі модульну систему навчання, рейтингове оцінювання за 10-бальною системою та багато іншого.

   

   

  У серпні 2002 року директором школи став Стратій Г.П. В цьому ж році школа відзначала своє 30-річчя. Вона гостинно відчинила двері всім тим, для кого була пристанню в найкращі роки дитинства, юності, молодості, повернула у незабутні роки колишніх учителів.

  

   

   

  Перегорну  історію школи,

   

   

  Зовсім давню і зовсім нову,

   

   

  Бо її не забути ніколи,

   

   

  Наче найяскравішу  зорю.

   

   

  Виринають події і люди,

   

   

  Бо вони не згубились в літах,

   

   

  Школа жила і жити  буде,

   

   

  Наче вільний, замріяний птах.

   

   

  І вишневе село їй всміхнеться,

   

   

  Защебечуть знов діти малі.

   

   

  Школа житиме і не минеться-

   

   

  Тиха пристань для всіх не землі.

   

                                                                                     Л.Островська

  

  Важливу роль в житті школи відігравали голови профспілкового комітету школи, які у різні роки стояли на варті порядку, захищали інтереси кожного працівника зокрема і колективу в цілому.

  Більше десяти років (з1966 по 1978 р.) шкільну профспілкову організацію очолював Крижанівський Михайло Севастянович, учитель фізкультури, великий ентузіаст і невтомний трудівник на ниві освіти. З 1978 по 1983 рік головою профспілкового комітету був Файнгут Леонід Овсійович, учитель суспільствознавства. Його наступником була учителька історії Поліщук Віра Олександрівна (1983 – 1991р.). З1991 по 1999 рік профспілкою школи керував Ковтун Анатолій Васильович.

  З 1999 по серпень 2010 головою профкому школи була учителька математики Моркот Надія Іванівна. Зараз цєю організацією керує учителька української мови і літератури Войцехівська Світлана Олександрівна.